Більше десяти років тому британська влада відправляла трейдерів найбільших банків до в'язниці за спроби впливати на відсоткові ставки, від яких залежали умови величезної кількості кредитів, іпотек та фінансових контрактів. Тепер майже всі ці вироки скасовані. Останнім домігся перегляду колишній трейдер Deutsche Bank Крістіан Біттар.
Його випадок особливо незвичний: у 2018 році він сам визнав провину і отримав п'ять років і чотири місяці ув'язнення. Але Апеляційний суд Великої Британії вирішив, що і цей вирок не можна вважати надійним. У результаті скасовано вже вісім із дев'яти британських обвинувальних вироків у справах про маніпулювання ставками LIBOR та EURIBOR.
Чому історія стосується не лише банківських трейдерівLIBOR — Лондонська міжбанківська ставка пропозиції — і EURIBOR, її європейський аналог для євро, десятиліттями слугували орієнтирами для світової фінансової системи. Їх використовували при розрахунку відсоткових ставок за величезною кількістю договорів — від корпоративних кредитів і складних фінансових інструментів до деяких іпотечних та споживчих позик. Тому після фінансової кризи звинувачення в маніпулюванні цими показниками сприймалися не просто як внутрішнє порушення банківських правил.
Йшлося про ставки, від яких у кінцевому підсумку могли залежати реальні платежі компаній і звичайних позичальників. Біттар визнав провину — чому вирок все одно скасувалиНа перший погляд саме це виглядає найдивнішим у нинішньому рішенні. Крістіан Біттар не просто програв справу в суді.
Він визнав себе винним у змові з метою шахрайства в рамках розслідування маніпулювання EURIBOR. Однак визнання провини не робить вирок невразливим, якщо саме звинувачення ґрунтувалося на хибному розумінні того, які дії за законом необхідно довести. Саме така проблема згодом виявилася в серії британських справ.
Перелом стався після рішення Верховного судуУ липні 2025 року Верховний суд Великої Британії розглянув справи колишнього трейдера UBS та Citigroup Тома Хейса і колишнього трейдера Barclays Карло Паломбо. Суд одноголосно скасував їхні обвинувальні вироки та вказав на принципову помилку в інструкціях, які присяжні отримували під час процесів. Раніше їм фактично пояснювали: якщо трейдер при виборі ставки враховував інтереси своєї позиції або банку, така ставка вже не могла вважатися чесною.
Верховний суд вирішив, що цього недостатньо. Сам комерційний інтерес ще не доводить шахрайство. Присяжним потрібно було окремо встановити, чи подавав трейдер ставку, в яку сам не вірив, і чи діяв при цьому нечесно.
Це питання мали вирішувати саме присяжні на підставі доказів, а не суддя заздалегідь через неправильне тлумачення закону. Це не означає, що суд визнав маніпуляції неіснуючимиТут є важлива юридична деталь. Верховний суд не заявив, що в обвинувачення взагалі не було доказів.
Навпаки, суд зазначив, що правильно проінструктовані присяжні могли б дійти й до обвинувального вердикту. Проблема полягала в тому, що початкові процеси проходили з невірним юридичним стандартом. Тому скасування вироків не дорівнює висновку про те, що трейдери точно не намагалися впливати на ставки.
Суд вирішив інше: обвинувальні вердикти не можна вважати безпечними, якщо присяжним неправильно пояснили, що саме необхідно довести. Після цього вироки почали скасовувати один за однимРішення Верховного суду відкрило шлях для перегляду решти справ.7 жовтня 2026 року Апеляційний суд скасував вироки одразу п'яти колишнім трейдерам Barclays, яких засуджували у період з 2016 по 2019 рік. Через два дні було скасовано і вирок Біттару.
Разом із раніше виправданими Хейсом і Паломбо це означає, що вісім із дев'яти британських засуджених у рамках цих розслідувань уже домоглися скасування вироків. Деякі з них встигли провести роки у в'язниці. Залишився лише один вирокОстаннім із дев'яти залишається справа колишнього співробітника Barclays Пітера Джонсона.
Він визнав провину у змові з метою маніпулювання LIBOR ще у 2014 році. Після рішень щодо інших трейдерів його захист також домагається перегляду. Якщо і цей вирок буде скасовано, одна з найгучніших британських кампаній проти банківських маніпуляцій може закінчитися без єдиного збереженого обвинувального вироку з початкової групи справ.
Під ударом опинилася і робота британського антишахрайського відомстваРозслідування вела Служба по боротьбі з великим шахрайством Великої Британії — Serious Fraud Office (SFO). Саме це відомство роками будувало кримінальні справи проти трейдерів найбільших банків. Після рішення Верховного суду SFO не стало оскаржувати скасування вироків п'яти колишніх співробітників Barclays.
Але у випадку Біттара відомство зайняло іншу позицію і намагалося зберегти обвинувальний вирок, вказуючи в тому числі на його власне визнання провини. Апеляційний суд з цим не погодився. Після рішення SFO заявило, що виступало за інший результат, але поважає постанову суду.
Як одна помилка змогла пережити стільки процесівТепер історія стала значно ширшою за долю одного колишнього трейдера Deutsche Bank. Йдеться про серію справ, які роками подавалися як приклад успішної боротьби держави з банківськими зловживаннями. Але з'ясувалося, що в основі кількох процесів використовувалося хибне юридичне тлумачення.
Людей визнавали винними, призначали багаторічні строки, апеляції відхилялися — і лише через роки найвища судова інстанція змінила підхід. Саме тому нинішня серія скасованих вироків викликає нове питання: не лише чи намагалися трейдери маніпулювати ставками, а і як одна правова помилка змогла пройти через стільки процесів і зберігатися понад десять років. За матеріалами: The Guardian, Верховний суд Великої Британії.
